Будимлянська ПШБ
Історія бібліотеки с. Будимля
Мабуть, кожна людина у світі вважає, що її село, де вона народилася, є найкращим куточком на землі. Адже це місце єдине, неповторне і найгарніше: воно збагатило її своєю красою, знаннями, любов’ю. подарувало друзів.Тому кожна людина має знати історію своєї родини, історію місця, де вона народилася. історію своєї Батьківщини…
Історія бібліотеки, як і історія села, розвивалася ще з далеких сивочолих років. Село не мало своєї книгозбірні, окрім церковної літератури при святому храмові. Уже згодом, із встановленням радянської влади на території Перебродівської сільської ради народних депутатів була започаткована хата-читальня в Перебродах та Будимлі. Перші інтелігенти села, вчителі проводили бесіди з односельцями на безліч різноманітних тем, проводили навчання по боротьбі з неписьменністю, організовували культосвітні гуртки. Книги до хати-читальні надходили з власних збережень сельчан і, зрозуміло, це було кілька десятків екземплярів. Із меблів був один саморобний стелаж для книг та столик для працівника бібліотеки. Книжки додому не видавалися, а перечитувалися в приміщенні хати-читальні. Згодом, уже з ініціативи бібліотекаря Кобзар О.Ф. (1960), яка була призначена радою народних депутатів, книги почали видавати додому.
До бібліотеки почала приходити молодь: послухати радіопередачі, пограти в шахи, шашки, почитати газети, журнали, книжки. З пакунком книг і брошур бібліотекар стала ходити в поле, на тваринницькі ферми. Вона збирала людей і читала їм газетні та журнальні статті, уривки з художніх творів. Виникла необхідність створити пересувні бібліотечки. Вони з’явились на тваринницькій фермі і тракторній бригадах. Ними завідували постійні читачі сільської бібліотеки.
У бібліотеці книг було дуже мало, кілька газет та журналів. Але за допомогою молоді, яка тягнулась до книги, було зібрано і поповнено бібліотеку книгами. Працювали драматичний та співочий гуртки. Зростало коло інтересів жителів села. Крім політичної, спеціальної, сільськогосподарської літератури, вони знайомляться з науковими і художніми творами. Зав. бібліотекою добре знала всіх читачів, їх прагнення, смаки, нахили. Це допомагало їй рекомендувати потрібну літературу. За допомогою активу проводилися читацькі конференції, вечори запитань і відповідей, масові та індивідуальні бесіди, обговорення книг та оформлялись книжкові виставки.
В 1964 році завідуючою бібліотекою призначають Рожко Є.М. Вона продовжує хороші напрацювання своєї попередниці. Ідеологія тих часів і наступних періодів вимагала пропаганди партії, рішень з’їздів, обговорення у суспільстві напрямків і дій курсу розвитку держави, її місця у світовій політиці, розвитку економіки. Тож відповідальність бібліотечних працівників була високою.
Бібліотекарем з 1965 по 1976 роки працювала Полюхович Г.І.На роботі у неї завжди було затишно і охайно. Книжковий фонд поновлювався різноманітною літературою, люди постійно знаходились в бібліотеці до самого закінчення робочого часу. Адже всім було цікаво послухати лекцію на тему, обговорити прочитану книгу або фейлетон з газети, дочекатись вечірнього кіносеансу в клубі.
Після закінчення Дубенського училища культури у своє рідне село приїхала працювати молодший спеціаліст Єсіпко ( Торчило) Єва Федорівна . Пропрацювала Єва Федорівна бібліотекарем 29 років. Після закінчення будівництва нового клубу ,бібліотеку перенесено зі старого клубу в новий,де вона зараз і знаходиться. В жовтні 2002 році сільську і шкільну бібліотеки було об'єднано в одну Публічно-шкільну керуванням культури.
У серпні 2005 року прийшла працювати бібліотекарем спеціаліст Дем'янчук (Молчанович) Марина Олександрівна Після об'єднанням сіл в Територіальну громаду Миляцьку сільську раду в 2016 році ,було вирішено передати бібліотеку освіті. З березня 2016 року бібліотека розміщена в двох приміщеннях- в КЗ Будимлянському НВК, та в КЗ Будимлянському ДК, так бібліотека обслуговує і учнів, вчителів ,так і громаду села. На кінець 2016 року в бібліотеці нараховується 10000 примірників.
