Історична довідка про село Жадень.

     Достеменно невідомо, коли виникло село Жадень, хоча деякі дослідники (А.П. Корепанова) співвідносять сучасне село Жадень з літописним місто Жадень (згадується в Львівському літописі під 1240 роком, коли місто Жадень, не вдалося взяти облогою і приступом монголо-татарам Хана Батия).

     Про історію села Жадень існує дві легенди. Перша легенда: Одного дня, під час жнив люди побачили старого чоловіка, який мандрував селами. Вони запитали в нього, за скільки днів він пройде це болото (на місці села було велике болото), а дідусь не вимовляв букву «З», тому і відповів: «Жаден».

     Друга легенда: За часів панування Катерини ІІ солдати, які відслужили термін, надавали невелики ділянки землі. І за одну з таких ділянок (на якій знаходилось село Жадень) судились два солдати і суд винес вирок «Жаден», що з польської означає нікому.

     Вперше в письмових джерелах село згадується під 1646 р.

     Свідком давнього минулого села є і місцева церква св. Димитрія Солунського (в минулому – каплича на кладовищі, перші згадки про яку відносяться до 40-х років ХІХ ст.).  В кінці ХІХ століття було в  Жадені 55 домів і 375 жителів.

     До вересня 1939 р. село знаходилося під у складі ІІ Речі Посполитої, в селі була однокласна школа з польською мовою навчання.

     Під час Другої світової війни в грудні 1942 р. село Жадень німці майже повністю спалили. На все село лишилось три будинки. Це сталося через непокору (за іншими данними – черз підрив місцевої залізниці). Місцевим жителям вдалося врятуватися сховавшись в лісі, оскільки їх було попереджено про спалення.

     В 1949–1950 рр. організувалось Велюнське лісництво, потім Більський держлісгосп, потім Висоцький держлісгосп, якому підпорядковувалося (і нині) Жаденське лісництво.

     Після війни люди почали будуватися, переселятися з хуторів в село.

     У 1950 р. в селі організувався колгосп «Червоний партизан», головою якого був О. Д. Кошин.

     В 1953 році був перший випуск школи – 12 учнів, які закінчили сім класів.

    В селі народився і навчався Левкович Арсен – письменник, перекладач, шахіст, графік. На території школи, де навчався Левкович з 1953 по 1961 рр. відкрито меморіальну дошку.

    Весною 2001 р. в селі було організовано зустріч з поетом-земляком Левковичем Віктором Васильовичем, який проживав в Росії. Його працями стали «Жаденские мотивы», «На Жаденской земле», на сторінках яких відтворюється історія села та школи.