Журавлинний фестиваль в Ольманах вперше пройшов в міжнародному форматі
Морси, настоянки, десерти, випічка з головним інгредієнтом - журавлиною. Все це бачили і спробували сьогодні гості чергового журавлинного фестивалю в селі Ольмани Столінського району. У цьому році свято отримало статус міжнародного. У запальному шоу брали участь делегації і артисти з України та Польщі. А говорили тут не тільки про нелегку роботу складальників дикоросів, але і зачіпали глобальну проблему збереження Ольманских боліт.
Спробуйте наш морс! Скуштуйте фірмові частування! - З самого ранку в Ольманах імпровізовані подвір'я зазивали цінителів корисної ягоди. Сільради, школи, сільгосппідприємства, установи культури Столінського району - всі вони презентували кулінарні шедеври з ягодою, яку в тутешніх місцях називають червоним золотом. На столах: горішки зі згущеним молоком і журавлиною, журавлинні торти, журавлина в шоколаді, квашена капуста, зрозуміло з цієї ж ягодою. Так що там страви!
Ніна Добринец, директор Мочульського будинку фольклору каже, журавлина - чудова косметика:
- Потовкти ягоду ложкою. Вичавку нанести на обличчя. Маска чудово омолоджує!
Для жителів Столінщини ягоди - не тільки хороший заробіток, а й спосіб життя. Ніна Добринец продовжує:
- без журавлинних морсів зиму не уявляють. Прекрасний засіб від застуди, підвищеного тиску, ниркових захворювань.
Мочула - село, розташоване недалеко від Вільшан, знаменитої огіркової столиці країни. Але і там місцеві знаходять час сходити на болота. Так само як і ті полешукі, що живуть з іншого боку болотного масиву, в самих Ольманах. Педагоги місцевої школи, Жанна Лісовець, Алла Дубина і Лариса Євсович кажуть, за журавлиною йдуть і старі, й малі:
- Молодь, буває, після останнього уроку відразу біжить за ягодами. Щоб щось встигнути зібрати. А старше покоління проводить на болотах і відпустки, і добру частину вільного часу. Це хороший заробіток.
Найактивніші клюквенщики в день приносять з лісу до 40 кілограм ягоди.
І в місяць можуть заробити до 1000 доларів. У цьому змаганні вікових обмежень немає.
Марії Маринич в наступному році виповниться 80 років. На болота, визнається найстаріша ягідниця тутешніх місць, вона буде ходити поки тримають ноги:
- Там сила, там здоров'я. Найчистіше повітря, природа. І заробіток, звичайно.
Чи не для себе. У мене семеро дітей, дев'ятьох онуків, правнуки вже є. Всім треба допомагати.
Щоб винести десять кіло журавлини в день, 79-річна Марія Маринич проходить в середньому по болоту близько 10 кілометрів. Непідготовленому туристу таку подорож може коштувати здоров'я, а то й життя. У Ольманах хоч і стало більше суші в останні роки, але все ще зустрічаються непрохідні місця. Так що збір дикоросів хоч і обертається дзвінкою монетою, але праця це колосальна. А тому і вшановують ягідників з розмахом, як хліборобів на дожинки.
Фестиваль відкрився театралізованою ходою, яке очолювали болотна королева з почтом, Ольман і Ольманка - символічні предки села. Слідом - творчі колективи. З музикою, піснями і танцями як з рогу достатку сипалися нагороди переможцям різних конкурсів. В першу чергу вітали кращих збирачів. Організатор та ідейний натхненник свята, заступник директора районної клубної системи Ніна Лісовець розповіла за якими критеріями відбирали переможців:
- Ми підключили голів сільрад, які проводили анкетування місцевого населення, що збирає ягоди. Так з'ясовували, хто найбільш активний. Тобто ягідники самі обирали найкращого. Плюс: брали дані у заготівельників. Хто скільки здав. Так, за сукупністю даних, і визначали переможців.
А ще в програмі були конкурси дитячих малюнків «Подорож по ягоди» і фоторобіт на тему «Життя на Ольманах». Крім того, визначали «Кращий костюм болотного царства» і найсмачніше журавлинне блюдо. У перших трьох змаганнях брали участь не тільки білоруські, а й українські команди. Гості з країни-сусідки приїхали до нас не випадково. Ольманскі болота розділяє державний кордон, але це єдиний комплекс, який потрібно спільно зберігати і підтримувати. І кроки в цьому напрямку є.
Існує програма територіального співробітництва країн східного партнерства: Білорусі та України. У минулому році по ній був розроблений проект, спрямований на збереження унікального природного масиву. Менеджер проекту, завідувач сектором науково-практичного центру Національної Академії Наук з біоресурсів Володимир Устин підкреслює значимість цієї роботи:
-Потрібно створити умови для збереження і використання ресурсів. Зараз територію використовують як наші, так і українські збирачі ягід. У суху погоду тут виникають загоряння. Одне із завдань - створити безпечні протипожежні умови: системи відеоспостереження та інші засоби. З метою профілактики плануємо створити схему з виділенням ділянок найбільш схильних до пожеж. І встановити там датчики рівня ґрунтових вод, адже якщо вони знижуються - підвищується ризик загоряння. Значить, лісової охорони треба буде приділяти пильну увагу цій зоні.
На ці та інші цілі необхідно 245 тисяч євро. Євросоюз виділив 220 тисяч. Решта - внесок країн-партнерів. У програмі заплановані в тому числі культмасові заходи. Ось Ольманский фестиваль і став одним з них. На нього по гранту було виділено трохи більше 33 тисяч рублів. Гроші пішли на костюми, призи, музичну апаратуру, наочну агітацію та інші Оргмоменти.
-В майбутньому, каже Ніна Лісовець, фестиваль повинен розростатися. В першу чергу, тут чекають нових зарубіжних гостей. А ті, хто вже побував в Ольманах, із задоволенням повернуться знову. Вікторію Ніколайчук, начальника відділу екології Рівненського природного заповідника, свято дуже вразило:
-Ми тут вперше. І начебто живемо по сусідству, але не знали, що у вас проводиться такий цікавий великий і масове свято. Ми приїхали сюди як партнери за програмою заощадження боліт. І такий фестиваль - чудова нагода донести збирачам журавлини, як важливо берегти екологію.
Вікторію доповнює голова Миляцької сільської ради Федір Хлебович, куди входять і сусідні з Ольманами українські Переброди:
-Ідея проекту чудова. Болота потрібно захищати.
Ми готові підтримувати будь-які такі ініціативи і брати участь в них.
Це ж і екологічний, і культурний обмін. Ви приїжджаєте до нас, ми - до вас.
По суті по обидва боки кордону добрі, широкі люди. Братні народи, які хочуть мирного ясного неба.
А старожили з Переброди, артисти місцевого фольклорного ансамблю, які приїхали з виступом на фестиваль, пам'ятають часи, коли всі ми жили в одній країні. Без кордонів. Керівник ансамблю, Ірина Іценко, каже, жителі Ольман і Переброди ходили один до одного в гості, в одну церкву і, звичайно, разом збирали ягоди на болотах. Та не втрачають зв'язків з ріднею, що живе в Білорусії і зараз.
Ось так журавлина народи зближує.
