Миляцька територіальна громада
Україна

Чорнобиль - біль і трагедія України.

Дата: 28.04.2017 16:02
Кількість переглядів: 4492

Фото без опису                            Чи знаєш ти, світе,

                            Як сиво ридає полин,

                        Як тяжко, як тужно

                 Моєму народу

      Болить!

                           Б.Олійник


 

     Ось наблизилась чергова річниця Чорнобильської аварії – тридцять перша. Минають роки і десятиліття, а чорний день Чорнобиля все одно хвилюватиме і тих, хто народиться далеко від покривджених місць.

     Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло рокі, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

     З метою розширення знань населення і учнів школи про Чорнобильську катастрофу, висвітлити її причини та масштаби, трагедію людей, ліквідацію наслідків у Миляцькій публічній бібліотеці, спільно з Миляцькою публічно-шкільною бібліотекою, пройшов місячник пам’яті, місячник скорботи. Завданням місячника було показати, що змальована письменниками апокаліптична картина ще раз підтверджує причинно-наслідковий зв’язок між духовною екологічною катастрофою світу і людським буттям.

     У рамках заходу було оформлено декілька книжнових виставок під назвами: «Чорнобиль. Його уроки в людство не забуде», «Гірчить Чорнобиль крізь роки», «Нехай Чорнобиля біда остання буде на планеті» з літературою на тему дня з фондів бібліотеки.

     Дай Боже, щоб сьогоднішня молодь і майбутні покоління дізналися про це все тільки зі спогадів, літератури та інших джерел інформації. А атом нехай буде тільки мирним – на благо людства.

     Проведено ряд бесід-роздумів, а саме: «Найбільша екологічна катастрофа сучасності», «Земля, обпалена Чорнобилем», «А душа людська пам’ятатиме Вас». Останню присвятили Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії.

     Складено картотеку художніх творів про Чорнобиль. Українські письменники своїми творами відгукнулися на всенародну біду. Як вирок безглуздю наповнені рядки поезій Ліни Костенко, Борис Олійник написав поему «Сім», Губарєв – п’єсу «Саркофаг», В.Білоштанний – «Жорстоке свято», В.Яворівський – твір «Марія», І.Драч – поему «Чорнобильська мадонна», Є.Гуцало «Діти Чорнобиля», Д.Павличко «На Чорнобиль журавлі летіли».

     Цікавим був диспут старшокласників Миляцького НВК на тему «Моральні уроки трагедії». Чітко було виділено такі уроки:

  • урок безвідповідальності. Ми не були готові до такої аварії ні морально, ні технічно. І тому знали напівправду про все.
  • урок милосердя. Всі збирали кошти у фонд Чорнобиля, діти-чорнобильці відпочивали і оздоровлювались в санаторіях, таборах.
  • урок патріотизму. Ми мусимо знати про подвиги пожежників станції, ліквідаторів, щоб у потрібну хвилину стати на захист нашої Батьківщини, любити і берегти нашу рідну землю.

     Була також виставка малюнків, рефератів на теми: «Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс», «Чорнобиль – біль України».

     Запам’яталась присутнім читачам  година-пам’ять за оповіданням К.Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами». Спираючись на літературний матеріал та твір К.Мотрич присутні спробували перенестись в уяві у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну пітьму розірвало полум’я. Мало хто знав про чорнобривого брата сивого свого полину, аж поки не стався цей страшний атомний вибух.

     Використовуючи текст оповідання доводиться, що спалах Чорнобильської атомної, сліпучим сяйвом висвітлив добро і зло, розум і бездумність, співчуття і злорадство, правду і брехню. Оповідання К.Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» безпосередньо стосуєтьсяпроблеми, що «ця зоря Полин» мовби була послана людству, як грізне попередження, - опом’ятатися, задуматися над усім ходом цивілізації, зробити, поки не пізно, серйозні висновки.

     І ми разом з героїнею оповідання Настею Спасителькою віримо, що життя продовжується. Вечір над Прип’яттю: «Настя звела очі до неба і побачила, як красиво і граційно літають у надвечір’ї журавлі над Прип’яттю». Цей образ лелек-журавлів є наскрізним у творі.

     Не менш хвилюючою була година пам’яті за твором І.Драча «Чорнобильська мадонна». Через усю поему проходить конкретна особа – образ жінки-матері, що зросла на рідній землі, і матері-України, ураженої вибухом на Чорнобильській АЕС. Ведучий доводить читачам, що в поемі переплелось міфологічне з реальним, але суть одна – пам’ятати про славних нащадків, які боронили нашу землю, берегли природу – нашу годувальницю, цінити материнство, не бути безпам’ятними.

     А година-реквієм «Тривожні дзвони Чорнобиля» зобов’язала усіх присутніх доземно схилитися в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

     На захід в школу був запрошений учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Савич Віктор Іванович, який розповів про ту страшну катастрофу з побаченого, про друзів, які кинулися у вирій стихії, щоб зупинити біду.

     Він стисло розповідає скільки було ліквідаторів з нашого району і що наслідки цієї аварії дійсно жахливі. Кращі із кращих кинулися на боротьбу за життя людей. Доля повела ліквідаторів наслідків аварії різними шляхами. Одні потрапили за покликом душі, а інших туди привів професійний обов’язок. Бо нам таки є над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну землю? Тож нехай ніколи не згасає наша надія на краще.

     Мимоволі хочеться гукнути: «Люди! Схаменіться! Дзвони Чорнобиля б’ють на сполох!» Чорнобиль – це мука і трагедія, подвиг і безсилля, вічна пам’ять.

     Головне в цій трагедії – її уроки. Ми не маємо права не вивчати їх. І найголовніше, щоб ці уроки не минули даремно для нашої молоді.


 

Триста літ поволеньки пролине –

Стронцій розпадеться і помре, –

На новому полі неодмінно

Час його, мов попіл, приоре.

Час очистить Прип’ять незглибиму,

Оживуть і луки, і сади,

Та Чорнобиль вічно берегтиме

Хрест своєї чорної біди

                                                                                                     І.Гнатюк «Нове літочислення»

Олена Ляхович,

завідуюча Миляцькою публічною бібліотекою


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, Email, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних