25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів.
Багато трагедій пережив український народ, але стршнішого лиха, ніж голод 30-х років минулого століття, історія України не знала.
В пам'ять про мільйони невинно загиблих в Україні на рівні держави започатковано День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день, що припадає на четверту суботу листопада.
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.
Підтримуючи заганонаціональну традицію, 25 листопада в приміщенні Миляцького сільського будинку культури було проведено захід «Хвилина скорботи», а також організовано виставку тематичної літератури «Свічка памя'ті». Під час проведення заходу було наголошено, що світова історія знає чимало жахливих масових злочинів. Але рідко який за своїми масштабами й садизмом може зрівнятися з тим, який було скоєно в 1932-1933 роках московсько-комуністичним режимом проти української нації. Скільки загинуло українців у цей голодомор – ніхто точно не знає. І нам нині лишається тільки пам'ятати про ті трагічні сторінки нашої історії, і пам'ятати про кожного, кого змусили загинути страшною смертю...
Працівники
Миляцького СБК
Запалила свічку, запалила
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не пройшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!
Кожен народ має свої традиції , історію, пам'ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.
Кажуть що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.
В Удрицький публічній бібліотеці було проведено з учнями виховну годину «Пам'яті жертв Голодомору» та оформлено книжкову виставку «В пам'ять про Голодомор». Бібліотекар ознайомив учнів із жахливими подіями тих років в Україні; допоміг зрозуміти душевний стан авторів творів про голодомор.
Учням було презентовано документальну стрічку . Всі активно брали участь у обговореннях та дискусії. Читали вірші та поставили сценку «Мати із сином».
Сам захід був спрямований на донесення до школярів масштабів жорстокості, з якою винищували український народ, виховання особистої стурбованості кожного за події тих років.
Інна Дячок
Бібліотекар Удрицької ПБ
Іще на могилах земля не осіла
Ще "воронів чорних " батьки пам'ятають
Ще мати живе , посивіла , аж біла,
Ще душі полеглих відплати жадають…
Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян ,які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років,з метою донесення правди про геноцид українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти в Будимлянській Публічно- шкільній бібліотеці пройшла інформаційна година " 1932-1933 роки-найстрашніша сторінка в історії України". Про цілеспрямований голод ,про роки масового вимирання українського селянства. Загалом 1933 рік – це була моторошна картина вимирання України , і було це ,перед усім ,вмирання чи вірніше – умертвлення радянської ілюзії української державності.
Правда , які б замовчування чи утиски в різні історичні періоди не переживала ,все одно випливає в поколіннях, відкриває свої не лише деякі окремі позитивні ,а й трагічно- сумні сторінки. Суд людської пам'яті завжди знайде свій час говорити. Геноцид "як будь-яке з діянь ,які вчиняються з наміром знищити повністю або частково яку-небуть національну ,етнічну ,расову чи релігійну групу,а саме: вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, створення життєвих умов ,які розраховані на фізичне знищення ,заходи на недопущення дітонародження . Зрозуміло,що саме український голодомор цілком підлягає під це визначення
До Інформаційної години представлена тематична полиця "Пізнання історичної правди"
Бібліотекар Будимлянської ПШБ
Дем'янчук М.О.
