Літературна вікторина «Що ми знаємо про життя і творчість української письменниці Оксани Іваненко?»
Літературна вікторина «Що ми знаємо про життя і творчість української письменниці Оксани Іваненко?»
В рамках Тижня дитячого читання в бібліотеці КЗ «Перебродівський НВК» проведено захід з учнями 4-Б класу. Оксана Іваненко в цьому році -ювіляр.(115- річниця від дня народження) Бібліотекар розповіла дітям про письменницю трішечки більше, ніж про неї знали діти.
«Народилася письменниця в інтелігентній родині , в сім’ї письменника (редактора газети) і вчительки. В родині Іваненків панував «культ художнього слова».Мала Оксанка страшенно любила слухати і переповідати казки, була активним учасником літературних ігор, аматорських вистав. Вдома часто читали вголос твори Гоголя М. В.,Шевченка Т. Г. , Андерсена Г. Х. , обговорювались новини літературного життя.-веде розповідь бібліотекар-.Майже все прочитане одразу перетворювалось на гру. А ігри були велелюдні, бо дітей у домі було завжди багато. Свої двоє- Оксана і старший на два роки брат Дмитро, та ще двоюрідні брати і сестри, які постійно жили у Іваненків, та ще діти, якими опікувалася мама- вчителька притулку для сиріт..Будинок. двір, сад,- скрізь дитячий галас. І батько, який втратив надію на спокій, просив лише не заважати, коли він працює..Отже звикнувши до такого гурту та полюбивши дітей ,Оксана коли підросла палко мріяла бути вчителькою..Отак і розвивався у дівчинки талант потяг до літератури й педагогіки.
Отак і несла Оксана Дмитрівна крізь усе своє життя ці два начала: одне – творити, писати, друге—засобами художнього слова навчати, впливати на формування духовного світу дитини.
В 15 років вона вступила до Полтавського інституту народної освіти, потім навчалася в Харківському інституті народної освіти на факультеті соціального виховання. Після закінчення інституту поїхала на роботу в колонію для неповнолітніх правопорушників під Полтавою, яким завідував Макаренко Антон. Тут остаточно утвердилася її громадянська позиція, визначилася її життєва мета-працювати для дітей. Пізніше вона закінчує аспірантуру науково- дослідного інституту педагогіки.
Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок: оповідань, повістей і казок для дітей та юнацтва.ЇЇ твори розкривають людське життя, допомагають пізнати красу рідної природи. У більшх її творах- повістях романах- розповідається про видатних діячів культури, відомих письменників..до таких належать повісті-«Друкар книг небачених» ( про Івана Федорова), «Богдан Хмельницький», романи : «Тарасові шляхи» (він художньо втілює все життя Тараса Шевченка), яскраво змальовує оточення поета, його однодумців- передових людей того часу,все історичне тло доби),який вона писала двадцять років, «Марія» (з життя видатної укр.. письменниці, яка писала під іменем Марка Вовчка).
Оксана Іваненко відома, як перекладачка.Перекладала твори В. Г..Короленка,Толстого Л. М.,Андерсена Г. К.»
Діти охоче відповідали на питання вікторини. Ділилися прочитаними творами. Анна Парипа поділилася прочитаними оповіданнями «Вербова гілка». та « Тарасова вербинка» як Тарас Григорович на чужині посадив вербичку.
Тропець Софія розповіла нам про хоробру білочку- мандрівницю, неслухняного зайчикаЧорноморденького.
Казки Оксани Іваненко вчать, але вони вчать легко й нібито мимоволі, ненастирливо, захоплюючи читача цікавими пригодами й героїчними вчинками персонажів, невимушеною, часом жартівливою розповіддю, свіжою поетичною мовою, сповненою яскравих образів і влучних, з самого життя, з живої говірки запозичених висловів та приказок. Тому ці казки легко доходять до розуму й серця юного читача.
До уваги користувачів бібліотеки була оформлена книжкова виставка «Великий, щирий друг дітей». Діти після виховного заходу розібрали для читання вдома ,всі дитячі твори письменниці, які були представлені на виставці.
В кінці бібліотекар назвала найактивніших користувачів бібліотеки . Це четвертокласники: Клюйко Анастасія, Чмуневич Оксана, Чмуневич Вікторія,Чмуневич Дарина та Свиридович Юлія.
