Виховний захід «Героїв слава невмируща»(Пам’яті Героїв Крут). 01.02.2021р.
Виховний захід «Героїв слава невмируща»(Пам’яті Героїв Крут) пройшов в бібліотеці КЗ «Перебродівський НВК».Бібліотекар , Ірина Михайлівна , разом з класним керівником Валентиною Віталіївною провели його з учнями 9-Бкласу.
Метою нашого заходу є :поглиблення знань учнів про історичне минуле нашої держави, ознайомити з тими подіями, які сталися у січні 1918 року на станції Крути, формувати національну свідомість здобувачів освіти, виховувати повагу до синів- героїв держави, любов до рідного краю.
Не буде перебільшенням сказати , що бій під Крутами, а також значення, яке він мав у боротьбі за незалежність України, посідають одне з чільних місць у новітній історії Української держави. Знаходили «Крутянські Фермопіли» відголосок у працях істориків, публіцистів, політологів, а також письменників і поетів. Про трагічні події початку 1918 року створено сотні полум’яних поетичних рядків, а славетний український поет Павло Тичина закарбував їх на скрижалях народної памяті:
На Аскольдовій могилі
Поховали їх-
Тридцять мучнів українців.
Славних молодих…
На Аскольдовій могилі-
Український цвіт!-
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ
На кого посміла знятись
Зрадника рука?-
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро- ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже покарай!-
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Читаючти ці рядки, сповнені душевного болю, мимоволі ставиш перед собою питання: ким же були ті «славні, молоді « люди, смерть яких оспівав поет? За що загинули і які обставини привели їх на Аскольдову могилу у Києві, щоб навіки поховати там, покривши невмирущою славою. Що вчинили вони героїчного, достойного того, щоб перший президент самостійної України Михайло Грушевський назвав їх Героями?
Для того щоб дати відповіді на ці питання бібліотекар та класний керівник спробували розглянути і зібрати до купи різноманітні інформативні джерела про той час.
З вступним словом виступила Валентина Віталіївна .Вона розповіла дітям про ці страшні часи, які прийшлося пережити молодим ще зовсім юним героям, що відбулися 29 січня 1918 року на відтинку залізничного шляху між Ніжином і Бахмачем у районі нікому невідомої станції Крути.
«Заметене снігом поле, а на ньому похапцем окопались юнаки, без штабу, маючи по три набої на душу. Зачорніло здалеку:колонами наступали більшовики. Ворог обійшов лінію оборони з усіх боків І праве крило . де були юнкери змушене було відступати з боєм до своїх вагонів. Ліве студентсько-гімназійне (точніше напівдіти, які ще не тримали зброї в руках) відійшло до станції, що вже була в руках ворога. Юнаки кинулись у свою першу і останню багнетну атаку- і майже всі загинули»- закінчила свою розповідь вчителька. Діти зачитали вірш.
Ще юнаки ,ще майже діти
а навкруги і смерть і кров
«На порох стерти, перебити!»-
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішитесь кати:
Коли стають до бою діти,
народ цей –не перемогти!.
Під такою назвою, як останні два рядочки цього вірша ,бібліотекар оформила книжкову виставку. Ірина Михайлівна ознайомила дітей з нею. Діти читали вірші про Крути (Хомич Наталія, Хомич Альона, Денищич Яна.)
Подивилися відео «Коли ми вмирали». Під звуки пісні дівчатка з чорними стрічками запалюють Свічечку Пам’яті і ставлять на стіл до хлібинки,яка лежить на столі біля виставки.Валентина Віталіївна запропонувала учням( до 100-річчя бою під Крутами презентували фільм «Крути-1918) послухати саундтрек фільму- Христина Соловій «Стежечка».Діти подивилися ще один документальний фільм про Крути.
Яна Денищич заспівала пісню «Над землею тумани»
Бібліотекар пропонує дітям зачитати згадки очевидців бою під Крутами.(Діти зачитують згадки Івана Шария «Січовики під Крутами», який безпосередньо брав участь у цьому бою).
Бібліотекар читає віршик молодої поетеси України, творчого вчителя Ірини Дармостук «Пам’яті героїв Крут». Бібліотекар звернулася до дітей «Шановні діти, будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір- Україну.Сьогодні вона як ніколи потребує нашої допомоги.
300 мучнів українських пішло в безсмертя. Юнаки –герої поклали свої голови за Україну,цим показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають., вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.Будьте певні, дорогі, незабутні герої- ви не загинули марно. Золотаво- блакитні знамена, які востаннє застигли у ваших очах, коли ви падали на землю, стали державним символом і навіки залишаться для нас найбільшою святинею. Ви житимете віки! Вашим героїзмом пишається Україна!»
Минає час, та в пам’яті жива
Ота над Крутами страшна заграва
Той перший бій- не молодим ганьба
То бій смертельний - то Героям Слава!
Цими словами бібліотекаря завершили виховний захід.Пом’янули героїв, замордованих під Крутами хвилиною мовчання.
