«Незалежній Україні нині слава і повік!».23.08.2021р.
В бібліотеці КЗ «Перебродівський НВК» був проведений виховний захід «Незалежній Україні нині слава і повік!».
(з учнями 9класів ) Бібліотекар разом з класними керівниками Владиславом Олександровичем Петровцем та Аллою Миколаївною Євсович , педагогом- організатором Аліною Василівною Денищич запросили до бібліотеки прикордонників (відділення інспекторів прикордонної служби Переброди )які перебували в зоні ООС на Сході нашої країни і несли там нелегку службу.
З вступним словом виступила бібліотекар Ірина Михайлівна : «Шановні діти, дорогі наші гості! До нас наближається найвеличніше і, без перебільшення, найбільше державне свято українства- День державної незалежності України.
Того історичного дня, 24 серпня 1991 року, Україна стала самостійною, стала творцем власної долі, а нам було повернуто горде ім’я-українці.
На душі радісно, бо Україна До цього йшла віками.Сьогодні згадаймо і скажімо добрі слова про всіх тих, хто так чи інакше були причетні до збереження та будівництва незалежної держави.
Хвала і слава і доземний уклін всім великим і малим українцям, які вклали в будівлю України не те,що цеглину, а бодай одну піщинку, і безстрашно клали свої голови, віддавали своє життя за волю, за щасливу долю держави:
Так кров батьків не ллялася дарма,
не вмирав бездумно син.
Хто як міг скидали ярма,
Щоб наблизить день весни.
О, недаремні ваші жертви!
Загинули за нас, за те,
Щоб Україна стала незалежною!
Під небом України тепер відбувається багато важливих подій. Вони наповнюють сучасне життя глибоким змістом. Йде час випробувань, розпочалися будні, йде будівництво держави. А до того усі ми з вами, і кожен зокрема, маємо долучитися.Бо ж саме на наше покоління провидіння Боже поклало відповідальний обов’язок встановити свої закони на своїй землі, бути її господарями і захисниками її свободи.
Ми почали жити по-новому. Важко, навіть важче, ніж раніше, але за новими вимірами. Ми стали іншими, ми стали господарями своєї долі.Повернулися до своїх коренів, до своїх цінностей, взяли на свої плечі турботу за майбутнє країни.
Наш народ потребує нових Володимирів Великих, Ярославів Мудрих,державних мужів та розсудливих провідників, які вивели б країну на дорогу миру і спокою, єдності, матеріального та духовного зростання.
Ми на цій землі є українцями, ми сини, ми діти пращурів, що жили тут десятки тисяч років і тому маємо захищати власні, українські інтереси.
У глибину століть сягає історія нашого народу- наголосила бібліотекар-і Чим більше- минає часу, тим яскравішою стає вона. Пізнати історію рідного краю, рідної мови нам допомагає самобутня творчість нашого народу: барвисті коломийки, запальні танці, чарівний світ думта казок, святкові обряди, мелодійні пісні, які ми українці, зберегли і які передаємо нашим нащадкам як безцінний скарб нашої духовності.і культури.І хоч шлях до державної незалежності був довгим і тернистим, Україна ВІДБУЛАСЯ! -І зараз лише від нас залежить, якою вона буде, від наших мрій і готовності їх втілювати. Бібліотекар наголосила, що всі ми повинні знати свою історію:
Хай не буде ні одної
Української дитини,
Щоб не вміла розказати
Про минуле України.
Бібліотекар поздоровила всіх з наближаючим святом.Ірина Михайлівна закінчила свій виступ такими словами: «Діти ! Я переконана, що ми подолаємо всі перешкоди на шляху до щасливого життя в країні, де процвітатиме добробут і демократія, пануватиме право, злагода та національна єдність, Україна займе гідне місце серед інших високо розвинутих європейських держав і буде шанованою у світі.
Потім слово надали нашим гостям-прикордонникам.Вони всі виступили перед учнями.Розповіли про своє перебування на Сході країни.Молоді було дуже цікаво поспілкуватися з прикордонниками.Всі учасники виховного заходу мали можливість задати питання, які їх найбільше цікавили, і тоді ж отримували відповіді.
Учні зачитали вірші про рідну Україну.
Різні в світі є країни.
Різні люди є у світі.
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти
Є з усіх одна країна.
Найрідніша нам усім,
То- прекрасна Україна.
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни
Гарніє і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті!
Прихилюсь я до тебе уклінно.
Побажаю і щастя й добра.
Свято вірю- не вмре Україна,
Бо співочий народ не вмира!
В кінці нашого заходу своє слово сказав класний керівник Владислав Олександрович . Він поздоровив всіх присутніх також зі святом-30 річчям Незалежності .Побажав всім міцного здоров’я, щастя, благополуччя, добра. миру та любові .
Для присутніх була оформлена книжкова виставка « З днем народження УКРАЇНО!».Захід пройшов цікаво, змістовно .Тут поєдналось і патріотичне виховання молоді і разом з тим провелась профорієнтаційна робота.Учнівська молодь ближче познайомилась з військовими професіями(одержали інформацію в яких навчальних закладах можна здобути військові професії) І педагогічний колектив і прикордонники і надалі будуть тісно співпрацювати між собою.Це дасть ( на нашу думку ) великий позитивний результат.
.Організатори виховного заходу щиро подякували нашим прикордонникам та їх начальнику за таку зустріч, за те , що не дивлячись на свою зайнятість , знайшли час і відгукнулись на наше прохання поспілкуватися з учнівською молоддю.
