"Любов це велика сила". 13.02.2021р.
Любов це велика сила, яка спонукає людину до проявів творчості: створюється найкраща романтична музика, малюються надзвичайно гарні картини, пишуться літературні шедеври.
Цей вірш Стрибулевич Софія присвячує своїй дорогій кумі Карпович Раїсі, яка переїжає до своїх дітей на Білорусію.
Прощай, Україно
І рідне село,
Прощайте, сусіди
І хата моя,
Я їду з весною
В чужії края,
Останеться хата
Моя край села,
В якій все життя своє
Я прожила.
А що ж вже робити?
Вже старість прийшла,
І я вже не в змозі, нездужаю я
Прожити самотньо
у хаті одна,
Де добрі сусіди були, як рідня,
Мені помагали, і так я жила...
А діти й онуки далеко живуть,
І мене як маму до себе приймуть,
І буде у мене вже нова сім'я,
І я буду рада, бо я не одна.
Я буду скучати за рідним селом,
Не буду сидіти в себе під вікном.
До мене не прийдуть сусіди мої:
Вони - в Україні, я - в Білорусії,
Я плакать не буду, а буду радіти,
Бо тут ізі мною онуки і діти.
Вони мене будуть усі шкодувати:
Вони - мої діти, а я - їхня мати.
с.Смородськ 10.02.2021 рік.
На фото з ліва на право Стрибулевич Софія та Карпович Раїса.
Раїсо Луківно, бажаємо Вам легкої дороги! Нехай вона пройде швидко і непомітно, поруч із Вами будуть добрі і чуйні люди. Нехай ангел-охоронець завжди охороняє і допомагає в будь-яких ситуаціях. Щасливої дороги!
А Вам Софіє Миколаївно, щиро дякуємо за такий гарний вірш!
