«Все починалося зі слова..»
Бесіду «Все починалося зі слова..» біля книжкової виставки «Там де живе рідна мова, живе український народ».провела бібліотекар КЗ «Перебродівський НВК»Іценко І. М.( до Дня української писемності і мовлення) з учнями-користувачами бібліотеки(8-А клас)
Бібліотекар розповіла дітям про історію свята.
«Свято встановлено у листопаді 1997 році ,коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації укр.. суспільства видав Наказ №1241/97 « Про День укр.писемності і мовлення». В наказі зазначено: «установити в Україні День укр..писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».Ім’я великого просвітителя Нестора Літописця тісно пов’язане зі світовою історією. Разом з розвитком писемного слова укр. народ став великою державою, нацією здатною вирішувати питання будь- якої складності і ваги..
Преподобний Нестор- киянин, у 17 років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником, прийняв його сам засновник монастиря Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона.Книжкова справа стала змістом його життя ( тобто головним послушенством у монастирі) «Велика буває користь від учення книжного, - говорив він, - книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості…Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця 11 початку 12 ст.Окрім богословських знань , мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.
Найвизначнішою працею Нестора Літописця є «Повість временних літ»- літописне зведення, складене Києві на початку 12 століття.Це перша в Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.преподобний довів розповідь з літописних зведень кінця 11ст до 1113 року.Всі наступні літописці лише переписували уривок и з праць преподобного Нестора, наслідуючи його,але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому Нестора-Літописця по праву можна назвати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.Безцінність написаного літописцем вимірюється не тільки втіленим у слові й збереженим для нас часом, а й подвижницькими діяннями, що викарбувалися в його непорочній душі нетлінним золотом чернечого досвіду. Цією працею він і самого себе включив у «книги живота вічного», удостоївшись почути благословенне: «Радуйтеся, бо імена ваші написані на небесах».Упокоївся Преподобний ймовірно в 1113 році.Бібліотекар зачитала дітям « Мудрі вислови Нестора Літописця», які також помістила на виставку.
Згадали сьогодні в бесіді і про Кирила та Мефодія- просвітителів слов’ян.Це – брати, які
народилися в місті Солунь (сучасна назва Фесалоніки(Греція) в сімї Лева- друнгарія, військового середнього чину.Батько їх був греком , а мати- слов’янкою.Кирило і Мефодій ще з дитинства добре засвоїли слов’янську мову.Право називатися слов’янськими просвітителями та апостолами слов’янства св.. Кирило та Мефодій заслужили тим, що:
створили першу слов"янську азбуку- глаголицю та кирилицю;
створили норми першої літературної мови слов’ян- старослов’янської;
зробили перші переклади основного корпусу християнської богослужбової літератури старослов’янською мовою;
піготували цілу когорту учнів(близько 200 осіб) серед яких уславлені Горазд, Ангелар,Наум,Сава,Климентій Охридський та інш., які стали гідними продовжувачами традицій своїх учителів не лише у Великій Моравії, а й у Болгарському царстві;
Завдяки неперевершеному дипломатичному хисту св.. Кирила Мефодія слов’яни першими в Європі здобули право « говорити з Богом» рідною мовою, а вся їх діяльність слугує єдності християнської церкви і в минулому і нині.Обидва брати були канонізовані Східною(православною)Церквою та названі « рівноапостольними» й причислені до святих Західною( католицькою) церквою У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія»покровителями» Європи.
1 розділ виставки «Пам’ятки української писемності».Поміщені прадавні укр..літературні пам’ятки. Тут поміщено навіть «Велесову книгу».оригінал якої був виконаний на букових дощечках, із вирізаним на них священним писанням древніх слов’ян. В ній детально описується історія слов’ян і їхніх предків, інших європейських та азіатських народів від 2 тисячоліття до н. ери й до 9 ст.нашої ери.
Звісно поміщена на виставці книга «Повість временних літ»., яка як уже говорилося дає уявлення про те,звідки пішла Руська земля і хто на ній найперший почав княжити
Славетна пам’ятка красного письменства Київської Русі- героїчна поема «Слово о полку Ігоревім» також стоїть на виставці.Текст «Слова» знайшли у рукописному збірнику кінця 15 початку 16 ст., що належав бібліотеці монастиря м.Ярославля. Ім’я автора невідоме. Але головне м знаємо, що це була надзвичайно талановита, високоосвічена людина, яка блискуче знала історію,орієнтувалася в історичних і державних подіях.
2 розділ виставки «Класики українського слова.»
Народу українському не було суджено загинути!.Серед мільйонів синів знайшлися такі, що в той найтяжчий час не постидалися свого народу і його мови і не побоялися будити той народ з міцного сну.Ті люди ,мов ті ясні зорі серед чорної ночі, стали освітлювати рідний край і запалювати щораз нові світила, від яких народ почав будитися і вставав до нового життя.Серед них слід згадати Григорія Сковороду, Олексу Безбородька,. Серед письменників, які писали чистою укр. мовою були : П. Гулак-Артемовський ,Іван Котляревський, Г. Квітка- Основ’яненко.Вони підготували нам таких геніїв ,як Тарас Шевченко, Леся Українка (чия літературна спадщина є невід’ємною обсяговою та потужною частиною духовної скарбниці нашого народу)та інш.
Сучасна укр.. літературна мова пов’язуєтьсяз конкретною датою- виданням «Енеїди» Котляревськогоу 1798 році. знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою розмовною мовою всупереч тогочасній традиції користування книжною укр. мовоюу писемній практиці, конкретні сфери якої. зокрема книгодрукування, поступово зводились нанівець заборонами на укр.. слово, розпочатим Петром Першим.
Ще одна дата-1840 р. коли вперше було видано твори Шевченка Т. Г.- може вважатися доленосною:з того часу мова укр..літературної мови стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів і дочок України..
Ось твори цих майстрів слова українського і представлені на виставці.
3 розділ виставки «Словники- скарбниця українського слова». Тут представлені різні словники укр. мови.Оскільки культура мовлення- невід’ємна частина індивідуальної характеристики людини. Дітям будуть корисними та допоможу ть удосконалити грамотне написання слів, оволодіти основною термінологією курсу укр. мови, допоможуть розширити словниковий запас.
В кінці бесіди бібліотекар зачитали з учнями вірші на тему «Цвіти і сяй, моя державна…» (звучали вірші про мову: «О яка чудова укр.. мова» О. Підсухи, «Солов’їна пісня» М. Бакая, «Жива вода» М Адаменка, «Рідна мова» С. Воробкевича,, «Ну що б ,здавалося слова…» Т. Шевченка, «Слово, чому ти не твердая криця» Л. Ураїнки , «Як парость виноградної лози…» М. Рильського, «А Вкраїни мова…» П. Тичини та інш.)
На виставці поміщені дуже зворушливі вислови видатних людей про мову. Найбільше сподобалися слова «Мова-це кров , що оббігає тіло нації ,виточи кров- умре нація»(Юліана Дзеровича).
