«Герої Крут- ніхто не забутий».28.01.2021р.
«Герої Крут- ніхто не забутий» під такою назвою в бібліотеці нашого КЗ «Перебродівський НВК» пройшла година па’мяті Героїв Крут.(з учнями 8-Б класу )та виховний захід» Лицарський подвиг юних українців» з учнями 9-А класу разом з класним керівником Аллою Миколаївною Євсович.
29 січня відзначається річниця трагедії під Крутами, де у1918 році у нерівному бою з більшовицькими військами полягли більше трьохсот захисників Української Народної Республіки, .Тим, хто поліг за Незалежність України у далекому грізному 1918 році і присвячені були ці заходи.
«»Триста хлопців безвусих – дітей,
Триста хлопців, соколів, рекрутів
Із піснями на грім батарей
В бій останній двинулись на Крути!
Три тисячі московських штиків
Піднялося до їхніх грудей,-
Україно, провадь юнаків,
Бо їх смерть- твоя слава, трофей!.
Пішли й понесли у жертву державі
Всю радість юнацьку, кохання та кров.
І сяєвом дивним в кривавій заграві
Ненависть зайнялася, заблисла кров.-розпочала захід Ірина Михайлівна.
Берестечко, Лисеня, Крути… Все це трагічні сторінки нашої історії. Бій під Крутами займає особливе місце Там на боротьбу з жорстоким ворогом стали юнаки, які ніколи не держали в руках зброї., студенти Київського університету Святого Володимира та учні Кирило- Мефодіївського братства.
Їх було триста і вони полягли за волю України.
; Універсалом Центральна Рада щойно проголосила УКР. Народну РЕСПУБЛІКУ, ні від кого незалежною, вільною. суверенною державою..Для боротьби з «контрреволюцією» в Україну наступали війська Муравйова..У той важкий час, на оборону рідного краю стали лише невеличкі частини ідейних борців.
27 січня юнаки, які були майже не знайомі з військовою справою, виїхали на фронт.
28 січня поїзд, на якому вони їхали, зупинився на станції Крути, що між Ніжином і Бахмачем.
Настав похмурий холодний ранок 29 січня.О 10-тій год розвідка доповіла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою.Бій був запеклим і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно…
Земля дрижала.Схід вогнем горів.
Сурмили сурми. Гримали гармати,
А в їх очах,вогнистих та завзятих,
Палав святий, благословенний гнів.
35 студентів потрапили в полон, їх по звірячому вбили, замордували і заборонили місцевим жителям поховати.
1 березня1918р. після звільнення Києва, організаційний комітет, який очолив студент Король, розшукав місце загибелі своїх товаришів. Було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих.
19 березня до Києва прїхав сумний поїзд.Родичі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було важко..
Більшість убитих поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі. Олександр Євсович .Зачитав віршик П. Г. Тичини «Пам’яті тридцяти»:
На Аскольдовій могилі
Поховали їх-
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
Похорон відбувся з військовими почестями, за державний кошт. Домовини з тілами вбитих були вкриті малиновими китайками і поставлені на селянські вози.Похоронна процесія пройшла через усе місто.Під час Божої служби і на могилі співав хор Олександра Кошиця.
Слово про загиблих озвучив професор Михайло Грушевський. Він сказав: «Стримайте ж ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і вона збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!»
Кров під Крутами не була пролита марно. З неї , наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі..Крути без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзмові молодих студентів, однією з найгероїчніших сторінок нашої історії. Молодий Тичина П, Г. надзвичайно влучно висвітив цей момент в одному із своїх віршів:
Дчиняйте двері: наречена йде.
Одчиняйте двері: голуба блакить,
Очі, серце і хорали- стали. Ждуть.
Одчинились двері: горобина ніч.
Одчинилисьь двері: всі шляхи в крові.
Крути- стали початком нової доби в історії україни. Без Крут навіть Акт 22 січня був би лише документом.Бойовий наказ наша молодь виконала, пам'ять про героїв Крут оповита ореолом слави, стала взірцем та прикладом для наслідування для майбутніх поколінь.» - закінчила свою розповідь Ірина Михайлівна.Вона зазначила, що бій під Крутами був лише однією невеличкою віхою в українських визвольних змаганнях. невеличкою але значною за своїми наслідками. І усвідомивши цей факт. ми, нащадки, зобов’язані зберегти у собі той вічний вогонь, ту непереможну любов до Батьківщини, яку мали вони, юнкери і гімназисти.Молоді хлопці, перед якими лежало неораним полемм ціле життя і які без жалю поклали його на вівтар служіння Україні.»
Дев’ятикласники зачитали на кінець дуже душещипальні рядки:
Під Крутами- там молоде юнацтво-
На боротьбу криваву з ворогами стало.
За України славу, честь, багатство
Життя юнацьке там поклало.
Клянемось вам, ровесники- герої,
На вашу кров, на вільно славні Крути,
Нам чину вашого і жертви Пресвятої
Ніде, ніяк, ніколи не забути!
Алла Миколаївна зачитала свідчення очевидця , який виклав хід бою під Крутами виключно мовою спогадів .ЦеІван Шарий.Народився на Полтавщині. У 1917 році закінчив Київський Імператорський університет святого Володимира. Брав участь вбою під Крутами.З 1920 по23 рр був керівником підпільного загону повстанців проти більшовицького режиму, який діяв в урочищі Холодний Яр. 1929 року заарештований радянською владою за опір колективізації і належність до Спілки визволення України. Розстріляний у 1930 році.Учні передивилися документальний фільм «Бій під Крутами, та зачитали вірші :Михайла Лісового»Крути», Михайла Дяченка»Крути»,
Богдана- Ігоря Антонича «Крутянська пісня»,та вірш 2Крути» опублікований взбірнику повстанських віршів «Чуєш, брате мій».Всі ці матеріали поміщено на книжковій виставці «»ви за свободу гинули без скарги», яку бібліотекар приготувала для користувачів бібліотеки.Дуже цінний матеріал є в книжці Ю Сороки «Бій під Крутами», який бібліотекар порекомендувала дітям прочитати самостійно.
